Панує жовтень на подвір'ях,
Фарбує золотом усі садки.
Синиці чистять своє пір'я.
І горобці утеплюють хатки.
Здається все так, як годиться.
Та сумно зовсім, затишку нема.
Сирена виє, як вовчиця.
Кричить уперто:"Йде війна...війна..."
Ми-УКРАЇНЦІ! Мирні люди.
До праці звичні, до творінь краси.
І віримо, все добре буде.
Бо ми у спільному єднанні всі.
Здолаємо всі негаразди,
Бо армія смілива і міцна.
Ганебна смерть вас жде, рашисти.
Дорога в пекло вам простелена.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963617
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2022
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук