В заграві розквітають крижані ночі;
Гарячий погляд залишає тільки тлінь.
А в мене холодні руки, холодні очі,
Крижаний розум, серце, холодна тінь.
За мною по кроках біжить хуртовина;
Льодяне шиття зачинило людям вікно.
Мені двері зачинені в кожній хатині,
Але мені байдуже, мені уже все рівно.
В завмерлому озері мовчить теплота;
Сріблястий сніг малює друзів мені,
Але друзі мої — тільки я, моя самота,—
Мене не люблять через думи крижані.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2022
автор: Химерний оповідач