А я знов зцілилася й стала цілою,
Стою вбрана, вкрита сукнею білою,
Вдихаю розгублені домішки попелу,
По ворожому камінню ступаю помалу,
І най розстріляна знову кулями,
Цими воєними, страшними буднями.
Тихо! Тихо! Послухай, як скрипка грає,
Вогонь мій палає, вогонь не згасає.
Пане Еноле, дякую, Ви мене надихнули http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963481
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963733
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2022
автор: Mezu Svitlana