ОЙ, КУДИ ТИ, ЖОВТНЮ?…

А  ще  вчора  в  цвіту  білий  світ
Цвіла  весна  для  стрункого  клена.
Дарувала  нам  для  юних  літ
Листя  зелене,  зелене,  зелене.

Вабить  мій  зір  клен  біля  вікна
Немов  би  легінь  козак  молодий.
Для  нього  фату  вдягла  весна  
В  довгі  пишні  коси  квіт  запашний.

А  вже  осінь-Золота  Осінь!
Падає  жовте  листя  із  клена.
Вітер  у  даль  листву  розносить
Йде  дощ...  звучить  музика  шопена.

Скажи  ,  куди  ти  ,Жовтню  куди?..
Не  йди  в  тумани  ...Почекай,  ще  мить  !
Клен  шукає  весну-в  рай  сліди...
Полисів  чуб  ...на  скронях  срібна  нить..

Там  у  гаю  зранку  до  ночі  
Співав  клен  мальві  -ружі  пісні.  
Цвіла  квіт  весна  сяяли  очі
Дарувала  долі  щасливі  дні.

Журавлі  удаль  відлетіли  
Опадає  жовте  листя  з  клена.
Там  ,де  ми  із  тобою  ходили
Там  пожовтіла  трава  зелена.

В  журі  стоїть  клен  одинокий
Вдивляється  у  небо  синю  даль.
Життя  немов  океан  широкий
Відчуєш  смак  щастя  ,  сум  і  печаль.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963757
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2022
автор: Чайківчанка