І знову сум летить в Тернівку...
Загинув Олексій Зима.
Ну як таку прийняти звістку?
На це пояснення нема.
Він був в АТО і повернувся
Із нагородами в свій дім,
А при потребі сам звернувся.
Став співучасником подій.
Хоч міг спокійно бути дома .
Шахтар. На пенсії вже був.
Його не зупинила втома.
Він там потрібен...не забув!
Здається прізвище зимове,
Та теплою була душа.
І гріла всіх його розмова,
Усмішкою завжди втішав.
Щоб свято діткам влаштувати,
Він - Дід Мороз на Новий Рік.
Дарунки всім їм роздавати...
До цього він вже навіть звик.
Нажаль немає Олексія.
Не бачить нам його очей.
Він так добра багато сіяв
І підставляв своє плече.
Поліг герой за Україну,
За матінку життя віддав,
За вільну нашу Батьківщину
Свою голівоньку поклав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963786
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2022
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук