Із неба йшов гарячий, мокрий сніг.
Він зігрівав холодні босі ноги,
Якби всю землю він зігріти міг,
А так, лише розтоплював дороги.
Ми йдем вперед, співаємо пісні,
У серці мрієм лиш про перемогу.
Щасливі наяву і увісні,
Ми вірим в ту розтоплену дорогу.
Посеред нас холодні є серця,
Гарячий сніг їм душу замітає.
Хай смуток зникне з їхнього лиця
І пісня наша хай гучніш лунає.
Із неба буде йти гарячий дощ,
Хай ворогів він наших обпікає.
А ми до снігу звикли, то отож,
У кожного в душі вогонь палає.
Коли ми разом, нас не зупинить,
Єднання наше землю зігріває.
У полум’ї свободи будем жить
Воно неначе сонце засіяє !
Олександр Степан.
25.10.2022р.Н
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963840
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2022
автор: Степан Олександр