Коли останній вуглик стлів
В ночі
І не лишилось теплих слів –
Мовчи.
Була перейдена межа
За мить.
Мовчи, коли твоя душа
Щемить.
Не оглядайся, йти вперед
Продовж,
Людей, будинків та дерев
Повздовж.
Сльота в очах, рясніє мжа
Жалю.
Під ноги стелиться стежа
З калюж.
Лишай позаду сум'яття
І сум,
Сповідуй вищого буття
Красу.
Шляхом тернистим до зірок
Мандруй,
Чарівність зоряних казок
Даруй...
Коли останній вуглик стлів
В ночі
І не лишилось теплих слів –
Мовчи.
За днем крокує завше ніч
Мов тінь.
Облудна гра не варта свіч.
Амінь.
17.12.2021
Амінь - 2
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963863
Амінь - 3
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996101
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963862
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2022
автор: Олена Студникова