До ВСЕВИШНЬОГО,,,
Боже правий, знов іду з поклоном,
Не за себе , за дітей своїх.
Я живу в ганебному полоні,
То ж благаю- коли твоя воля,
Хай ця доля проминає їх.
Хай живуть під небом України,
Ясним , чистим , як гірська вода.
Хай над ними наша пісня лине,
Хай цвіте, палахкотить калина,
Кожен день, на довгії літа.
Коли ж день розріже блискавиця,
Коли чорні хмари вкриють світ,
Підійми за них свою правицю,
не впускай печаль на їхні лиця,
Збережи їх від невзгод усіх.
Як дозволиш, я візьму на себе
Всі печалі, прикрості, все зло,
Щоб світлішим стало ЇХНЄ небо,
Щоб вони зверталися до тебе
Повсякчас і вірили в добро.
Луганськ 25.10.2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963878
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2022
автор: Мехті Волас