Пада, пада, падалист...
Струни життя обрива бандурист.
Лист осінній у руці-
Листопад у всій красі.
В Переливах кольорів
Тепло осінніх вечорів.
Лист рожевий посивів -
Скінчився вже сезон дощів.
Сонце нижче опустилось,
Щоб весна нам знову снилась.
Серпик Місяця вузенький
Заколисує нас ненька.
Морозець щічки щіпає -
Нічка день перемагає.
Темно й холодно навколо,
Непроглядно посіріло.
В білий день вже звечоріло.
День по троху відступає,
Нічка зореньки ховає.
Чорний колір все вбирає.
Холодає, холодає.
Все в природі засипає.
Пада, пада, падалист.
Рів сирен, снарядів свист.
Ой, невже це все не снилось.
Боже, все ж в житті творилось.
Хочеться, щоб це змінилось
Й літко поряд опинилось.
Сонечко над головою
І ти поряд , ти зі мною.
Пада, пада, падалист...
Струни рве цей бандурист.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963979
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2022
автор: oreol