о моє ложе –
мій гроб,
у який я мушу лягати!
ви чули сонний стукіт сонця
уві сні?
якби не серця стукіт,
я б заснув.
якби не серця стукіт,
я б помер.
досягну всього.
– заснути – померти. –
знущається я наді мною,
бо вранці вставати.
киш! думки, приходьте завтра –
спати час.
сонливістю виснажує безсоння.
засмоктує сон,
та вперта мавпа не ведеться.
не зможу сонце привітати –
упир зі світанням мусить засинати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96401
Рубрика: Верлібр
дата надходження 07.10.2008
автор: Роман Колесник