засунув ключ в замочок,
відкрив безумству двері.
губами мозку зморшок
шепчу думок химери.
жива корчма – то я:
безумець, бомж і бог.
єдиний я троян
у личинах ликів трьох.
палає вогник мозку,
тріщить свіча хребта.
спинного краплі воску
збирає смерті птах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96402
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.10.2008
автор: Роман Колесник