***
Схиляється небо додолу,
Щоб біль розділити людську.
Дощем кличе: досить, доволі!...
Спиніть уже страшну війну!
І я із дощем тихо плачу,
Про милість молюся Христу.
Чи завтра родину побачу?
О, Боже, дай захист, прошу!
Що кожного з нас ще чекає?
Бо люди вбивають людей…
Та, вірю, світанок настане,
Й кінець для безбожних ідей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2022
автор: Лілія Мандзюк