Зустрілись якось дві руки , при вранішні вмиванні.
Як дві сестри обійнялись у мильним копирсанні
Вони не бачились добу, а тут взяли і зустрілись .
Рука потерлась об руку і ліва й права вмились .
-Привіт подруго ! Як живеш? - тут права запитала .
-Та добре,-інша у отвіт задумчиво сказала .
-Учора ,було ми удвох ,з хазяїном із нашим ,
Писали вірші про любов, потім поїли каші .
Рубали дрова, цілий куб , сокиру я тримала,
А як болів у нього зуб, пігулочку давала.
Його поголю, причешу, де треба - навіть почешу.
Стаканчик із винцем тримаю, я навіть про інтимне знаю!!!
Так що, без мене він ніхто! І я труджуся ніби бджілка,
Я головна ,тепер його ,являюсь правая кінцівка !!!
-Ну я не знаю, право люба ,але мене він більше любить.- тихенько ліва промовля .
-Не віриш ? Ти сюди поглянь!
На мене перстень одягнув і про мізинчик не забув.
Бач , який довгий в нього нігтик, йому подобається кігтик.
Ти тільки що мене тримала ?Яка ? М’якенька ? Відчувала? Це на тобі є мозолі ,а на мені немає , ні .
Отож мене він береже, годинника придбав уже! Сьогодні ми йдемо до Насті, його надіне на зап’ясті.
За мене дівчинка візьметься і від кохання затрясеться!!! Ну, що вхопила ?
-Та пішла ти !
-Куди ?
-Он дупу,витирати!
7.02.2022р. Олександр Ст‘епан.М
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964036
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2022
автор: Степан Олександр