* * *
А море шумить, і хвилею гра,
Як тисячі літ тому –
Розмову веде із нами ще раз,
Нема перешкод йому.
Свобода твоя розкинулась вшир
В рокітливій бірюзі,
В тобі несумісність понять – поводир,
Характер в безкраї морській.
Ти люб в своїй волі, також красі,
Твій голос на сім октав –
Як в пінних штормах, коли штиль, покій,
У всьому буваєш прав.
Тож заколисай, а ще заспокой
Вир пристрастей цих людей –
Агресію сутінків, гріх ізгой,
Любов’ю вмий, до сліз з очей!
28.10.2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964065
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2022
автор: Променистий менестрель