Це так очевидно, що в місті,
де золотом яблук всипано,
де клени стоять безлисті
І ранки ідуть невиспані.
під колір блідої шкіри
Ставати ще більш РУДІШОЮ…
Дається сповна по вірі!
Любити, себе
не змушую…
На вулиці Ференца Ліста
Запала глибоко клавіша.
Натуга така нависла…
Ще вчора
було ласкавіше.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964073
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2022
автор: Окрилена