Куди не глянь, куди не глянь
навколо скрізь краса.
Природа шле осінню дань ---
дарує чудеса.
Дерева в жовтізнІ стоять,
неначе б то у злОтості.
КленИ ж, як факелИ горять ---
красуються в червоності...
Хоч би на мить, хоч би на мить
сягнути в Україну,
та там глибокий вдих зробить,
вдихнувши ту ПЕРЛИНУ.
Там теж краса, своя краса ---
моя то Батьківщина.
Про неї пам"ять не згаса!
Вдихнув би ... й там спочинув.
17. 10. 2022 р.
Лонгйой
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2022
автор: Микола Холодов