Пишаються мальви, немов вартові,
Повінчані з батьківським тином.
Навіяло леготом спогад мені,
Коли я була ще дитиною.
За хвіртку мене проводжаючи,
Голівки тендітні схиляли.
Удома стрічаючи, згарячу
Сварливо вітали й зухвало.
Без ліку миттєвостей згаяно.
Суцвіття устелено килимом.
Роки, що полинули зграями,
В думки мої ринули хвилями.
Виблискують в ніжному полиску
Духмяні квітки пеларгонії.
Хоч юність зів'яла, мов пролісок,
Та спогадом рани загоює.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964208
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2022
автор: Sunnyli Rich