БАБА ДІВКОЮ НЕ БУДЕ

ВІРШ  КОМПРОМАТ  (БАБА  ДІВКОЮ  НЕ  БУДЕ  ГЕОМЕТРІЯ)
Осінь  малює  дерева  повсюди
Багрянцем  зарум'янила  щічки  .
Баба  дівкою  ніколи    не  буде
Носить  балетки,  а  не  каблучки.

О,  бабине  літо,  бабине  літо!
Я  хочу  любуватись  тобою.
Іти  осінньою  стежкою    cвіту
Збирати  лист  своєю  рукою.

Осене,  я  бажаю  сонячних  днів!
 Щасливої  дороги  в  листопад  !  
без  морозу,  вітру,  дощу  холодів,
Нехай  щастя    дарує  зорепад.

Я  вимережу  білу  павутинку
Тобі  -    моя  Осене  Золота!.
Подарую  шалик,  гарну  хустинку
Ти  ,будеш  немов  Мадонна  свята.

Я  буду  молитись  твоїй  іконі
Лиш  ,  ти,  не  йди  у  зиму,  в  снігопад.
Сиди  немов  би  цариця  на  троні
Хай  тобі  малює  казку  листопад.  

Хай  не  лякає  на  скронях  сивина  !
Холодні  ранки,  що    скоро  вечір.
Що  ронить  жовте  листя  тополина  
І  падає  падолист  на  плечі.

Запроси  мене  осене  на  свято!
У  храм,  де  дзвенить  Михайлівський  дзвін  .
Буду  Алилуя  тобі  співати,
Щоб  віддати  життю  низький  уклін.

Я  так  хочу  весни,  ще  дочекатись!,
Щоб  в  снігах  знайти  фіалки  сині.
Цим  божим  світом,  раєм  милуватись,
Як  розквітає  сад  в  Україні.

Коли  прийде  час  згорю  жовтим  листям
Встелю  килим  листопаду  до  ніг.
Обніму  рідних    сонцем  із  захристя
Впаду  на  їх  щоку,  як  білий  сніг.
НАЗВИ  МОЄ  ІМ'Я

НАЗВИ  МОЄ  ІМ'Я
Назви  моє  ім'я,ніжне      прекрасне
Із  п'яти,  літер  що  квіткою  цвіте.
зіркою  сяє  поміж  зір  не  гасне
Для  тебе,  мрія,як  небо  голубе.

А  моє  ім'я,є  величне  і  святе...
Йому  ,  поклоняються  лорди,поети.
Терпелива,  серце  добре,  золоте,
Не  розміняй  ,мою  душу  на  монети.

Моє  ім'я,  миле,  ласкаве  слово
І  в  заметіль  зими  зігріє  тебе.
Знайди,мене...послухай  мою  мову
А  воно  ,як  чистий  струмочок  тече.

Моє  ім'я,  найгарніше  у  світі
В  честь  ,Пречистої  дали  мені  ім'я.
Немов  лілія  в  пелюстковім  цвіті
В  якої  така  ,  неповторна  краса.

А  моє  ім'я,як  вишні  білий  цвіт
Як  солодкий  і  терпкий  мід  у  маю.
Йменню  ,  мільйони  років  і  сотню  літ
І  Жайвір  ,  божий  птах  оди    співає.
М  .Чайківчанка.
ID: 894961
ТИП:  Поезія
СТИЛЬОВІ  ЖАНРИ:  Ліричний
ВИД  ТВОРУ:  Вірш
ТЕМАТИКА:  Філософська  лірика
дата  надходження:  14.11.2020  14:55:06
©  дата  внесення  змiн:  30.10.2022  18:30:46
автор: Чайківчанка



















адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2022
автор: Чайківчанка