Антон Полунин. Спенсер писал…

спенсер  писал
общественные  отношения
это  материя  я
считаю  что  любая  ху*ня
это  материя  взять
литературу  литература
это  поймать  рыбу
а  к  берегу  допереть  скелет
европейское  возрождение  началось  с  чумы
и  закончилось  в  дахау
изменение  есть  мера  времени
конвенциональная  модальность  бытия
молитвенная  шаль  ночи
накрывает  районный  центр
трепещет  змеиный  флаг  над  Украиной
почти  так
как  ты  представляла
соседа  везет  скорая
меня  уносит  медленная
быстрина  опьянения  и  скуки
рука  тянется  к  ноге
кюлоты  на  бедрах
стигматы  в  блокнотах
видишь  я  тоже  умею  в  поэзию
из  Иерихона  в  Иерусалим
бежит  заяц
несёт  людям  бессмертие
по  дороге  он  останавливается
напиться  из  реки
бессмертие  выскальзывает  у  него  из  лап
и  плывет  по  воде
а  один  человек  в  огороде  багдаде
видит  смерть  на  базаре
и  бежит  от  нее  в  самарру
где  останавливается  напиться  воды
это  я  к  тому  что  надо  пить  больше  воды
по  крайней  мере  полтора  литра  в  день
лучше  два
вода  колыбельная  жизни
дети  цветы  жизни
взрослые  червивая  гниль
материя  как  таковая
немного  жаль  вас
совсем  не  жаль  вас
илиада  начинается  со  слова  гнев
литература  это  свалка  мертвецов
нога  вытягивается  во  тьму
классовая  борьба
замирает  в  порнографическом  экстремуме
хочу  воды
хочу  стать  водой
миргородской
трускавецкой
материей  в  себе
перстнем  из  желудка  рыбы  книга  бытия
начинается  словом  вначале
апокалипсис  заканчивается  словом  аминь
библию  писал  какой-то  поридж
дрочер  на  кольцевую  композицию  не
то  что  отец  либерализма
основоположник  социального  дарвинизма
рожденный  в  дерби
похороненный  в  лондоне  герберт

(Перевод  с  украинского)

Оригинал:

*
спенсер  писав
суспільні  відносини
це  матерія  я
вважаю  люба  ху*ня  
є  матерія  взяти  
літературу  література
це  впіймати  рибу
а  до  берега  доперти  кістяк
європейське  відродження  почалося  з  чуми
і  закінчилося  в  дахау
зміна  є  міра  часу
конвенційна  модальність  буття
молитовна  шаль  ночі
накриває  районний  центр
тріпоче  зміїний  прапор  над  Україною
майже  так
як  ти  уявляла
сусіда  везе  швидка
мене  відносить  повільна
бистрина  сп’яніння  й  нудьги
рука  тягнеться  до  ноги
кюлоти  на  стегнах
стигмати  в  блокнотах
бачиш  я  теж  вмію  в  поезію
з  єрихону  в  єрусалим
біжить  заєць
несе  людям  безсмертя
дорогою  він  спиняється  
напитися  з  річки
безсмертя  вислиза  йому  з  лап
і  пливе  за  водою
а  один  чоловік  в  городі  багдаді
бачить  смерть  на  базарі  
біжить  од  неї  аж  до  самарри
де  спиняється  напитись  води
це  я  до  того  що  треба  пити  більше  води
принаймні  півтора  літра  на  день
краще  два
вода  колиска  життя
діти  квіти  життя
дорослі  червива  гниль
матерія  як  така
трохи  шкода  вас
зовсім  не  шкода  вас
іліада  починається  словом  гнів
література  це  звалище  мертвяків
нога  виструнчується  в  пітьму
класова  боротьба
завмирає  в  порнографічнім  екстремумі
хочу  води
хочу  стати  водою  
миргородською
трускавецькою
матерією  в  собі
перснем  зі  шлунку  риби  книга  буття  
починається  словом  спочатку
апокаліпсис  закінчується  словом  амінь
біблію  писав  якийсь  порідж
дрочер  на  кільцеву  композицію  не
те  що  батько  лібералізму
основоположник  соціального  дарвінізму
народжений  в  дербі
похований  в  лондоні  герберт

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964283
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 30.10.2022
автор: Станислав Бельский