Наче добре все це сталось,
Ніби мирно розлучились?
В танці вітру ми кружились.
Все було ніби в кіно.
А хіба хоть щось було?
Справжнє, те справжнє тобі описати?
Ти ж так хотіла нестримно кохати.
Навіщо в цей омут пірнати.
Краще мимо пройти, по райдузі в небі тебе обійти
Там Ключ в інші двері знайти, туди і ввійти.
Завжди ключі від щастя є,
Знай ким ти в цім світі є.
Невідомість сильно манить, голову мою дурматить.
Хочеться завжди по краю йти.
Ризик й драйв знов відчувати, в світ таємний проникати.
В полум'ї біль доставляти, маразму буднів більш не знати.
Тупо, тебе - ту, любити.
Примхам чужим час присв'ятити.
Досить вчити як й де жити,
Що, з ким і як робити.
Кому серце ще розбити,
Кому душу отравити
Чи дурманом опоїти.
Палець середній тобі покажу.
Так, ним дорогу тобі укажу.
Досить кутів і тупіків.
Курка собі ціну набиває.
Золоті яйця вона вже шукає.
Від задоволення кайфує
Як вашу біль вона лиш відчує.
Півник цих курочок завжди скубе.
Знайте, красуні місце своє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964346
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2022
автор: oreol