Похоронний марш сумно грає,
Чув на прощаннях з іншими.
Мелодія твою душу не крає,
Прямує душа з силами вищими.
Звичайно кожен врешті вмирає,
Прикро як життями коротшими.
Сумно коли смерть являє
І бере вперед ногами босими.
Господь кращих знов забирає,
Він помер там під соснами,
Жаль вдову знов роздирає.
Не гулятимеш з нею росами,
Споглядати, як птах вилітає
Не закинеш її ніжно ружами,
Життя твоє молоде відцвітає.
7 липня 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964372
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2022
автор: Володимир Кепич