Дощами тихими заплакав листопад,
Насупило похмуре небо брови…
Є відчуття – невдовзі перший снігопад
Впаде на приспані поля, діброви.
Осінній ранок візерунком розстелив
Відтінки сірі в дощовій палітрі,
Мої думки сумні у каві розчинив
І розпилив той аромат в повітрі.
Не світить сонце, від пронизливих вітрів
Під плащ сховалась осінь золотава…
Мені лишились замість гами кольорів –
Холодний листопад і тепла кава…
Тетяна Котельнік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2022
автор: Покровчанка