тільки зійде на мене втома семи морів
розіллється печаль довкола і що там далі
мабуть повня нехитрий вечір зоря вгорі
і незрушені теми й паузи в них недбалі
не на часі питання ставити про пусте
незбагненні шляхи господні
тим більш сьогодні
він у очі чимдуж вглядається та проте
все одно там холодні хвилі
морські безодні
ось на цьому я затуляю пельку собі сама
сором сором дивам та збігам не йняти віри
а між тим комендантська тьма насіває мак
і у серці ростуть насіяні чорні діри
30 червня 2022 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964430
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2022
автор: Єлена Дорофієвська