Неначе зупинився час, нерви в напрузі і тривога, просимо захисту у Бога, коли обстріюють щораз! Тривожно за дітей своїх, сумне дитинство у підвалі, ракети, дрони що там далі, - скрута, морози, чорний сніг??? Тримаємо себе в руках, і не даємо ми слабину, живемо у лиху годину, доля нам випала важка!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964481
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2022
автор: Олег Князь