спатиму снитиму
повня змістила кути
вікон навпроти
з денця по вінця чорних
і посеред поглибленої висоти
стіни спливають
ми перекинутий човник
переколисуй
наново перевчай
перетинати
кожну таку печаль
кожну її частину або часину
передколишня сутінь
проймає сни
вперто колише
довгу луну війни
доки нанизує смерті
на волосину
21 червня 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964486
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2022
автор: Єлена Дорофієвська