Літо із дощами,
і з теплом, і сонцем...
Осінь із вітрами,
Все кладе в покоси...
У садках і в лісі
Побував художник...
Замалював квіти
В золотистий колір...
Спокійно блукає,
Дівчинонька Осінь,
Все навколо себе
Заплітає в коси...
У полях і в лісі
Хазяйнує сміло...
І дерева, й квіти
Фарбує уміло...
Золотисто - жовтий
Колір полюбляє...
Як справжній художник
Все перекрашає...
Із садків до двору
Впевнено ступає...
Щоб було красиво,
Всі секрети знає...
Осінь, диво - Осінь,
Що ж ти наробила...
І чому ж ти Осінь
Війну не спинила?..
А інших претензій,
До тебе немає...
І твоїх фантазій
Мені вистачає!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964519
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2022
автор: геометрія