Квартиро моя дорогенька…

Квартиро  моя  дорогенька,
Сюди  привезла  моя  ненька
Свою  нещасливу  дитину,
І  тут  я,  можливо,  загину  
Чи  то  від  ракети  рашистів,
Чи  від  комунальних  "фашистів",
Бо  як  же  назвати  начхальство,
Яке  проявляє  недбальство?
Квартиро  затишна  і  тиха,
На  днях  ти  страждала  від  лиха.
Тебе  заливало  водою.
Мене  огортало  бідою.
А  що  комунальники  хвацькі?
"Понятія"  їхні  босяцькі:
"Йди,  бабо  дурненька,  додому
І  не  набридай  тут  нікому."
Квартиро,  ми  стали  старенькі.
В  могилі  лежить  моя  ненька.
Ти  станеш,  напевно,  сортиром,
А  я  піду  в  іншу  "квартиру".
А  щодо  начхальства  й  сусідів,
Що  нам  завдають  прикрі  біди,
На  те  є  Господняя  воля.
Він  дав  нещасливу  нам  долю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964597
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2022
автор: Leskiv