***
діє воєнний стан
інструкції писані кров’ю
шляхи прокладають неписані фатум і файт
над містом звичайним небо звичайного крою
звикає до танків асфальт
маю сказати хоч щось що могло б утішить
сонце зійшло і дніпро не спиняє хвиль
погляд мій став дорослішим та гострішим
без жодних на те зусиль
і може все вийде за межі чи просто з ладу
більше не буде кому і до кого йти
та літо кохатиме пишну свою леваду
тисячі років
і ще одну мить затим
16 червня 2022 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2022
автор: Єлена Дорофієвська