Життя твоє, неначе ти в трамваї

Життя  твоє,  неначе  ти  в  трамваї,  —
Біжить  чи  їде,  хто  як  визнає.
Буває,  щось  у  пам'яті  ховає
І  знову  щось  новеньке  пізнає.

Ось  тут  зупинка  перша  промайнула,  —
Дитинство  було,  як  вишневий  сад.
І  ти  у  спогадах  солодких  потонула,
А  потім...  потім  повернулася  назад.

Ти  їдеш,  дивишся,  —  усе  знайоме:
І  вулиці,  крамнички,  навіть  крам.
Усе  таке  важливе  і  вагоме,
Хоча  б  хвилинку  ще  побути  там.

Та  ні,  не  можна,  —  час  і  ці  зупинки,
Ніхто,  повір,  не  поверне  назад.
Залишились  лиш  спогади  -  хвилинки,
Життя  твоє  —  це  справжній  листопад.

Трамвай  спинився,  вийшла  на  зупинці,
Майнула  думкою  у  майбуття,
І  зберегла  у  серці,  в  своїй  скриньці,
Усі  найкращі,    світлі  відчуття.

03.11.2022  (с)  Галина  Гук  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964619
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2022
автор: Аквілина