Є Світло роду, корінця

       

Яке  ж  ти  світло  вилучаєш,
Який  наповненості  дух?
Днів  початкових,  визначальних  –
Вогонь,  чий  в  серці,  не  потух…

Переливаючись,  смарагди
Начал  життя,  зберігши  світ
Дитинства  тих  чудес,  загати,
Любові  дар  нам  –  диво  цвіт…  

Любов,  що  ми  на  ній  зростали,
Є  притяжіння    еверест,
Де  б  не  були,  не  забувалась,
Як  нібито  натільний  хрест…

Тепер  на  всі  дні  пуповина,
В'язати  буде  до  кінця  –
Від  негараздів  є  вакцина,
І  Світло  роду,  корінця…
04.11.2022  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2022
автор: Променистий менестрель