І ЗНОВУ ПРО КОХАННЯ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OjLDi_mt-no[/youtube]

Задивився  на  калину
явір  молоденький.
Так  до  неї  серцем  лине,
Жаль,  на  ріст  низенький.

Скуштувать  хотів  він  ягід,
ніяк  не  дістане.
Як  знайти  для  цього  привід?
Коли  ж  вищим  стане?

Натрусила  осінь  листя,
Це  чи  допоможе?
Подививсь  на  це  із  злістю,
Чи  став  вищим?  Ні  -  не  схоже!

А  калина  краснощока,
Все  це  помічає.
Хоч  на  зріст  вона  висока,
На  це  не  зважає.

Подивилася  на  явір,
Опустила  віти.
Невеликий  в  неї  вибір,
Хіба  ж  з  ростом  жити?

Що  задумав,  те  й  збулося,
Смакував  калину.
Хоч  він  так  низенький  ростом,
Її  не  покине.
                                   [img]https://tdazovcable.kiev.ua/wp-content/uploads/sorta-i-vidy.jpg[/img]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2022
автор: Н-А-Д-І-Я