однак оминуло коли
діти ховались у ковдрах
спали у коридорі
між зібраними валізами
ущільнені рішенням їхати
у невідоме
та не-
рішенням
бути у нім
де в нас найміцніші стіни
чи наше вікно найкрихкіше
що першим у нашому домі
займеться в гучному вогні
ось борошно сіль і вода
план а б
та жодного плану
у склянці по вінця якої
довкола розсипана смерть
чиї ж непорушно стоять
за кожним моїм оминуло
каліцтво руїна загибель
довічна западина
біль
10 червня 2022 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964659
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2022
автор: Єлена Дорофієвська