Єдиної реальності не було та й не буде
В кожній голові - мухи свої.
Суб'єкти, Суб'єкти, Суб'єкти.
Порозуміння - нуль, далі газуй.
Паралельні світи ти створив - в них й живи.
Реальності накладають,
В соти розум наш вкладають,
Мед із нього добувають, з нас енергію сосуть, трутні мед людський вже п'ють.
Мухи, мухи в голові.
Розум ж в просторі літає
Та бар'єри оминає, весь ефір він наповняє.
Хвилі, хвилі, тут і там.
Краще випити сто грам,
Бо чужі, чужі думки осідають в голові.
Дивні та страшні картини
Хижі мухи там малюють.
Нас кусають, скрізь літають
І реальність підміняють.
Все з екрану в голові.
Мухобійка вже в руці.
Ми по лобу нею б'єм, мов горілки чару п'єм.
Первачком себе втішаєм, муху ж цим ми не злякаєм.
Ми ж війну цю починаєм.
Мухи в голові плодяться.
Їх личинки - веселяться.
Змій зелений у тумані.
Що твориться люди з нами?
Хоч й маленький паразит та й не знаю, що робить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964664
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2022
автор: oreol