Де ти бродиш, дощику, якими шляхами?
Може, чорна кішка пробігла поміж нами,
Що мене забув ти і в гості не заходиш?
З ким у чужім краї компанію ти водиш?
Я ж виглядаю - ранком, вдень і ввечірі,
А тебе немає, сохнуть в ставі глечики,
Ти нам так потрібен, дуже-дуже сильно,
Бо без тебе, дощику, озимина вже гине.
Якщо чим образила, прошу, мені пробач,
Повертай на Південь і хмарками заплач.
І у сльозах чистих розчиняться турботи,
З'явиться надія, що пшеничка вродить...
...наступного року, поки ж росток малий,
Напувай його, дощику, дай удосталь сил.
І нехай тобі добре, дощику, у чужих краях,
Знай: давно зачекалася південна земля,
Вертай додому, де спрагу тамував улітку,
Віддяч оживним трунком пшениці і житу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964681
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2022
автор: Яніта Владович