Я почула чужу пораду - й злетіла.
Хоч боялась, але втримали крила.
Десь у небі згубила свою самоту
І вже далі разом із коханим я йду.
Усе спільне: надії, мрії, світанки.
Іще ніжимося на полуденнім ґанку.
Завжди коханий підставляє плече,
Або зціловує сльози солодкі з очей.
Оригінал тут:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964709
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964720
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2022
автор: Яніта Владович