Пообіцяй, як стане зовсім туго:
Закиснуть дні, залюблять в щирість рідні.
Довіришся, ми звернемось до Бога.
Він допоможе, справедливий, грізний.
Мене він знає, зцілить і тебе.
Довіришся – дасть шанс на все з початку.
По моїй вірі, по його любові.
На рвані рани – милосердя латки.
На гнійники – трав сльози світанко́ві.
Навпомацки з ілюзії пітьми.
Напомацки, без поспіху й зупинок.
Дорога поведе у інший вимір.
Стане прекрасним те, що було криво.
Стануть нещасні ті, що були злими.
Бо сам став частка світла і тепла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964745
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2022
автор: Пісаренчиха