Спілкувались дві душі,
Зустрічалися вночі.
Комусь вигідно було,
Він дивився це кіно.
Світло вимкнути рішив,
Свічку взяв і потушив.
Налякалося курча,
Заховалась і душа.
Темна нічка,
Зорі чую,
Більш нічому не дивуюсь.
Щось розбилось, в стогу сіна загубилось.
Дві самотності зустрілись.
Вічність це також є біль,
Все відчуй й не буде мрій.
Потім вмить ми й віддалились.
На замки мов би закрились.
Курчатко в куточок забилось
До курочки під пір'ячком притулилось.
Все проходить, все минає.
Погляд серце зупиняє.
Половинка лиш душі,
От й пишу я ці вірші.
Все чомусь на половину.
Одна світла, інша темна.
Вічні душі - давні, давні.
Сиві, сиві, білі, білі.
Без кохання, то є тіні.
Шанс останній їм дають,
А вони чомусь щось ждуть.
Просо з мисочки клюють.
Їх розлука не лякає, все проходить, все минає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964764
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2022
автор: oreol