Самотній жителю дерева роду свого,
Найвитриваліший, найяскравіший.
Тепер ти один міцно тримаєшся –
Найкрасивіший.
Інші землю покрили жовто-червоним килимом,
Стелять доріжку в майбутнє – не вдома вже…
Ти ж наче воїн, що найсильніший з усіх, бо встояв:
Проти вітрів злих, колючих снігів, морозної тиші.
Най до весни ще, коханих гілок, до нових бруньок – ти найрідніший.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964791
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2022
автор: fialka@