Воєнна осінь

Ліси  сховали  голову  в  туман,
Мов  дріб'язок  дзвенить  опале  листя.
Стискає  осінь  піксельні  обійстя,
Мембранні  берці  міряє  зима.

Не  ходиться,  не  пишеться,  не  мрі-
ється  на  чужині.  Діра  під  светром.
Лиш  місяць  сяє  болісно  і  вперто.
Вдягаються  у  чорне  ліхтарі.

Мурахою  застигло  в  бурштині
Колишнього  життя  оповідання.
Зітхає  ніч.  Вставати  завтра  зрання.
Дивитись  в  очі  сину  і  війні.

5.11.2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964801
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2022
автор: Ольга Сквірська