Вітре буйний, ти по світу
Вільно скрізь літаєш.
Наче сокіл гордовитий
Все бачиш і все знаєш.
Може бачив ти солдата
З родинного краю?
Вже не знати, що й гадати,
Бо вісток немає.
Чи живий, і в обороні
Поруч з побратимом?
Чи в пекельному полоні?
Чи, крий Боже, згинув?
У думках ідуть картини,
А в душі тривога!
Принеси гарні новини!
Поверни додому!
Хай обійме свою матір,
Приголубить жінку.
В дужі руки щоб узяти
Зміг малу дитинку...
Губи шепотять в надії:
"Відшукай, крилатий!".
Вітер знявся і повіяв,
Мов шепнув: "Чекайте!".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2022
автор: Коток Оксана