Здається, я згубила всі відтінки…

Не  прочитала  жодної  сторінки,
бо  між  рядками  геть  усе  не  те.
В  словах,  неначе,  губляться  відтінки,
що  як  сторожа  бережуть  святе.
Не  прочитала,  навіть  не  відкрила,
не  доторкнулась  поглядом  своїм.
Тікала  думка.  Я  її  зловила,
відчувши  докір  в  дотику  німім.
Не  прочитала.  Просто  не  хотіла.
Розлилась  лінь  в  клітинах  м'яко  так...
Душа  десь  рвалась,  але  й  та  присіла  -  
мовчить  зі  мною  разом  нишком  всмак.

Не  прочитала  жодної  сторінки,
не  доторкнулась  поглядом  до  слів.
Здається,  я  згубила  десь  відтінки
яскравих  днів  та  кольорових  снів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2022
автор: Ксенія Фуштор