Ранок заплаканий. Присмак горілих небес.
Звір потривожений вийшов з тривалої сплячки.
В час недоречний, так сталось, збудився, воскрес.
Кожна клітина виклацує ритм нетерплячки.
Голод з’їдає. Неквапно вгинає хребет.
Кожен розбуджений м’яз просить руху зухвало.
Всаджує кігті в кору, точить, чистить. Естет.
Томиться жертва. Звір силу снує з ритуалу.
Ні, не говорить пустих набундючених слів.
Зріє бажання, зростає, помножене в тиші.
Гіпнотизує статично. Кров в жилах спинив.
Все розумію, та дихаю глибше і глибше.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964940
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2022
автор: Пісаренчиха