Ой у лузі-лузі набирає сили калина червона
чекає морозів, щоб зміцнились грона.
Так і ми вкраїнці набираємсь люті,
щоб ті орди орків були позабуті,
і розгромлені вже вщент нашими військами
з допомогою Айріс-ті та ще й Хаймерсами.
Звільнимо Херсон гордий й наше Гуляйполе,
Берислав й Енергодар, інші громади,
а ординці пропадуть, зникнуть наче гади.
Їхній час уже минув зима наступає
і природа клятим гадам хвости вже рубає.
Й до голів плазунів добереться кара
щоби згинула потвора, скажена примара.
Наступить амба вже московському війську
Й зариються в землю всі, в нашу українську.
Переможемо пітьму і сонечко встане
і зігріє втомлену Україну-неньку
Відбудуємо ми швидко її і скоренько.
Допоможе нам ЄС, всі брати-народи,
роду-племені вкраїнцям нема переводу.
Жили ми і будем жити, і довго й щасливо.
Ми є
були
й будем ми.
Слава Україні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964964
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2022
автор: Тетяна Віршована