Я дуже люблю зірки коли сяють у ночі
тому що відразу тишею насолоджуюся
вони з далю нагадують мені дівочі очі
з таким порівнянням завжди погоджуюся...
Голі віти у дерев майже як довге волосся
по вітру чомусь як скажені телепаються
а може вони чепуряться мені так здалося
наводять марафет і до ранку міняються...
Як парашути обпадають останні жовті листя
тоді під світлом ліхтарів вони кружляють
а місяць з вікнами домів в одне ціле злився
і чутно на вулиці приглушені звуки ще лунають...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964988
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2022
автор: Дмитрий Погребняк 555