[i]« Усе мине, якщо його немає...»[/i]
Недомовка
Ще не зів’яли кетяги калини,
у золоті – берези, ясени...
за віттями зеленої ялини
ховаються поля озимини.
Уява вимальовує картини,
які собі лишаю до весни,
коли мине моя лиха година
примарою далекої війни.
Немає того, що собі бажаю,
але у кольоровому кіні
та ще й на двоколісному коні
катаюся округою Дунаю...
.............................................
а те, що дому рідного немає,
то де його найти на чужині?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2022
автор: I.Teрен