Це був лише сон, пам'ятаєш, тоді
Коли зацвітала калина?
Коли у саду молоді солов'ї
Пісні заспівали пташині.
Про що ті пісні? Завжди про любов
До Бога, до свої родини.
То було від них найбільше добро,
Що може навчитись людина.
Співали про все, та за темну війну
Ні звуку ніраз не зронили.
Чому не сказали про звістку страшну?
Від горя людей боронили?
Птахи ж відчувають скоріше біду,
І співом своїм сповіщають.
Я ближче до них, як завжди, підійду,
Послухаю, що вони знають.
Та це був лиш сон, і птахи у саду
Співати боялись насправді.
Весь світ застогнав на криваву війну.
Здалося - це все не по правді.
Та правда, на жаль, зруйнувала війна
Усе, що було важливіше.
І у птахів обірвалась струна,
Співати таке - то страшніше.
Не треба співати і рвати струну,
Птахам також треба мовчати.
У тиші хвилину разом за війну
Тримаймо, бо треба тримати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965065
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2022
автор: Христина Браун