Вона не йде а скоріш танцює на високих каблуках
виводить ля мінор у білосніжної надлегкої сукні
таких красунь усе життя звичайно носять на руках
хоча у них є недолік тому що як гори не підступні...
Мужчини часто спотикаються через ці довгі ноги
а Мерилін і не подивиться на їх серця розбиті вщент
адже прийти на зустріч навіть слізно просять боги
ну а холодна жінка не реагує на ніякий комплімент...
І кожен раз втекти від долі непомітно намагається
але дива трапляються і тисячолітні криги розтають
і несподіванно для себе нарешті жінка закохається
і здогадається де радість разом з щастям її ждуть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965196
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2022
автор: Дмитрий Погребняк 555