Залистападить мою душу,
закрасоточить осінь знов,
ти, клене, листячко не струшуй
багряний колір – це не кров,
то інею передмороззя
і літа бабиного жар,
ще висріблить твоє волосся
мороз, а зараз хай пожар
своїм порфірним поцілунком
тебе зігріє у цю мить,
хоча розсвіт й налитий трунком,
не гріє вже та, як горить.
10.11.22р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2022
автор: Микола Соболь