Ні місяця,ні сонця --
Скрізь темно, як в мішку.
Погасла лампа в хаті--
Ні світла,ні зв'язку...
Свинцеві хмари небо
Забрали у полон.
Немов шуліка-злодій,
Летить ворожий "дрон ".
Паскудно у окопі,
Не мед у бліндажі...
Коли вже світло й спокій
Появляться в душі?
Десь на піску пустелі
Змія лишила слід.
Мов щур,в норі бетонній
Сховався клятий дід.
І душиться від злоби,
Від жовчі пожовтів--
Як знищити не знає
Ненависних хохлів.
Був гарний план -- за тиждень
Накинути петлю...
Тремти тоді,Європо,
І слава королю!
Та Укри план зламали,
Завдали тьму проблем
І скопом всіх послали
Услід за кораблем...
Не хочуть,хай їм трясця,
Хохли у "руський мир"!
Щось гупає вже в бункер --
Здригається упир...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965262
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2022
автор: Mikl47