Вона у сорок стала сива-сива
І зморшечка з"явилась на чолі,
Бо втратила матуся свого сина,
Який волі хотів рідній землі.
В її очах сльоза бринить солона,
А душу холод гіркоти пройма,
Трима портрет синочка у долонях,
На вірить, що його більше нема.
Залишиться живим він в її серці
І ми всі пам"ятаємо того,
Який загинув у важкому герці,
Щоб в Україні панували мир й добро.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965306
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2022
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський